Є маринований часник Турянський, чому б не бути Лиманському?

Я теж готую грядочку під часник. Садивний матеріал їхав зі мною аж з села Тур’ї Ремети Перечинського району Закарпатської області. Там я побувала у серпні цього року завдяки участі в проєкті «МедіаДім» від IDEM e.V.

У Слобожанській громаді, так само як і в Зміївській, часник вирощують всі, хто має шматок землі. Садять від трьох рядків до двох гектарів. Це й не дивно, адже цей овоч є одним з найпопулярніших, використовується у багатьох стравах Слобожанської кухні, у консервації абощо. А ще він не надто складний в агротехніці та «полюбляє» наші чорноземи.

А про корисні властивості часнику написана безкінечна кількість статей!

Мало не в кожної господині зберігається рецепт маринованих часникових стрілок.

 

Ділюся своїм:

 

Стрілки часнику залити окропом в емальованій каструлі й залишити на кілька хвилин. Потім це багатство скласти в стерильні банки, залити розсолом і закатати.

 

Для розсолу на 1 літр води взяти 50 грамів оцту і 1 столову ложку солі.

У Слобожанській громаді до повномасштабного вторгнення часник вирощували в промислових масштабах — на Зміївській овочевій фабриці. Директор підприємства Ігор Сисенко розповів, що нині вони від нього відмовилися та перешли на цибулю.

Варто зазначити, що Зміївська овочева фабрика дуже постраждала від обстрілів, тож те, що там вирощують овочі борщової групи, вже диво!

Але про часник…

Пан Олексій з села Лиман Слобожанської громади зайнявся часником у 2014 році. Спочатку він садив гектар, але нині зменшив площу до 10 соток. Причиною цьому стала саме велика популярність цієї культури на Слобожанщині, а відтак на часник впала ціна.

Крім того, його складно зберігати, а переробкою часнику в Лимані (і загалом у громаді) в промислових масштабах не займаються. Тож усе що виросте — йде на продаж.

Скільки посадить цього року, пан Олексій ще не визначився. Посадковий матеріал свій, сорт український — Любаша. Говорить, що ще жодного разу  не скаржився на врожаї, яка б погода не стояла.

У селі Тур’ї Ремети Перечинського району Закарпатття Владислав Симочко вирощує часник понад 6 років. Розпочав він цю справу, бо хотів бачити на ринках області український часник, а не завезений із Китаю.

Першу продукцію, вирощену на 3-х гектарах, він збути по конкурентній ціні не зміг, тож хотів був на цьому й зупинитися. Але добрі люди підказати йому, що часник можна не лише продавати свіжим або сушити, а й маринувати!

Зараз у нього часник росте на двох гектарах. Сорт — так само Любаша. Його садять і збирають вручну. Правда, землю виорюють трактором, ним же піднімають ґрунт при зборі урожаю. На такі роботи винаймають людей. А от чистять, лущать і переробляють його самі — пан Владислав і його дружина Марина.  

Урожайність турянського часнику — приблизно п’ять тонн з гектару землі. Його підживлюють попелом та селітрою.

Мене, звісно, часником не здивувати. А от те, що робить родина Симочків далі, насправді дуже цікаво.

Крім того, що його сушать та продають чистим чи перемішаним із сіллю, часник тут  маринують у різних варіаціях: з лавандою, з червоним та гірким перцем, зі сливами… Окремо маринують стрілки, роблять намазки, лечо та соус. 

Маринований часник, до речі,  добре йде як закуска.

Це — крафтова продукція, все зроблене вручну. Всі рецепти придумала та випробувала Марина Симочко. Родина закатує та продає  біля 2 тисяч банок за сезон. Продукцію торгової марки «Туринський часник»  можна придбати в крафтових магазинах на Закарпатті, а також замовити поштою — через сторінку на фейсбуці.

Особисто мені сподобався часник зі сливами, тож, вірогідно, спробую наступного року таку закрутку.

А загалом хотілося б цікавий досвід фермера із закарпатського села показати нашим місцевим — зміївським та слобожанським. Адже якщо є часник Турянський, чому б не бути Лиманському?